Ай-Тодорський мис відомий не тільки кримчанам, а й гостям нашого краю. Своєю популярністю він зобов'язаний маленькому замку, що зависла над морем на самому краю сорокаметрової скелі.
«Ластівчине гніздо» було збудовано в 1912 році за проектом архітектора А. В. Шервуд. З тих пір він став улюбленим об'єктом фотографів і художників. Але Аврорін скеля - це лише частина Ай-Тодорського мису, який видався в море трьома відрогами. Найвищий з них, південно-західний, з найдавніших часів служив орієнтиром мореплавцям. Тут була влаштована сигнальна вежа, світло якої допомагав морякам повернутися до рідних берегів живими і неушкодженими. Коли-то мимо Ай-Тодора на кораблі, що йде до Феодосії, проплив товариський купець Афанасій Нікітін. У 1835 році тут побудували маяк, що діє й донині.
Другий виступ Ай-Тодорського мису називається Монастир-Бурун, третє - Лиман-Бурун, його легко впізнати: перед ним, недалеко в море височіє скеля Парус.
Але нас цікавить Монастир-Бурун, що в перекладі з тюркського означає «Монастирський мис». Дійсно, тут протягом довгого часу існував монастир, який носив ім'я святого Феодора Тирона. Тому й весь мис називається Ай-Тодор - святий Феодор.
Руїни монастиря описували дослідники Криму XIX століття. В давнину обитель стояла на самому високому місці, недалеко від Ластівчиного гнізда і було добре видно з моря. Ще в минулому столітті можна було побачити руїни невеликого храму, дивлячись на які мореплавці просили допомоги або благословення на подальше плавання.
На жаль, докладного дослідження монастиря зроблено не було. А час продовжувало свою руйнівну роботу, допомагали йому в цьому і люди. У XX столітті не було вже слідів зруйнованого храму, але залишався фундамент древніх будівель, тут знаходили черепицю і уламки кераміки, старі могили. Але археологічні розкопки так і не були розпочаті - не знайшлося коштів. А після територію стародавнього монастиря забетонували, зараз цей майданчик належить митному управлінню України. Так під шаром бетону була похована історія одного з найдавніших монастирів Криму.
Тепер вже неможливо з упевненістю сказати, коли був заснований монастир святого Феодора Тирона. У «Жітііі Іоанна Готського», написаному в IX столітті, згадується «свята обитель в Кореїзі». Очевидно, монастир виник під час правління візантійського імператора Юстиніана I, який, для того щоб захистити Південний берег від ворожих набігів, звелів побудувати фортеці Алустон і Горзувіти. Монастир на Ай-Тодорський мисі виконував двояку роль: був духовним центром християн і зміцненням. Навколо монастиря з часом виникло поселення.
Відомо, що в 547 році готи запросили єпископа з Константинополя. Його резиденцією став монастир Феодора Тирона. Тільки при Івана Готського, який відмовився підкорятися владі Візантії, Ай-Тодорський монастир перестав грати провідну роль. Нова резиденція була заснована в Партеніті .